юродивий


юродивий
-а, -е.
1) Психічно хворий; божевільний. || у знач. ім. юроди́вий, -вого, ч.; юроди́ва, -вої, ж. Психічно хвора, божевільна людина.
2) у знач. ім. юроди́вий, -вого, ч.; юроди́ва, -вої, ж. Жебрак, божевільний, що має дар віщуна.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "юродивий" в других словарях:

  • юродивий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • юродивий —   глупав; приел духовно подстригване за юродство …   Църковнославянски речник

  • похаб — юродивий …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • салос — юродивий …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • богомешь — юродивий, дурень …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • Orest Somov — Orest Mikhailovich Somov (Ukrainian: Орест Сомов; December 10, 1793 1833) was a Ukrainian romantic writer who wrote in the Russian language. He was a writer, journalist, literary critic, and translator. Somov was born in Vovchansk, Kharkiv Oblast …   Wikipedia

  • юродивый — Древнерусское – юродивъ. В современный русский язык слово пришло из старославянского. Имеет значение: «слабоумный, психически ненормальный человек, иногда нищенствующий, по мнению глубоко верующих людей, обладающий даром ясновидения». В настоящее …   Этимологический словарь русского языка Семенова

  • блаженний — а, е. 1) Дуже щасливий. || Пройнятий щастям, радістю; який виражає щастя, радість. 2) У християнстві – юродивий, а також про деяких святих …   Український тлумачний словник

  • чоловік — а, ч. 1) Особа чоловічої статі; прот. жінка. 2) Одружена особа стосовно до своєї дружини. 3) Те саме, що людина. || Уживається при лічбі, вказівці на певну кількість людей. •• Бо/жий чолові/к заст. прочанин, паломник, юродивий. 4) заст. Селянин …   Український тлумачний словник

  • юрод — а, ч., розм. Те саме, що юродивий 2) …   Український тлумачний словник